Вчені зробили нові відкриття у Помпеях
Археологам вдалося виявити фрагмент мозаїки в Помпеях, який пролежав там після землетрусу у 62 році.
Це древнє римське місто знаходиться в межах сучасної комуни поблизу Неаполя. У 79 році його під 4-6-метровим шаром вулканічного попелу і пемзи поховав вулкан Везувій, пише HeritageDaily.
У 62 році н.е. регіон пережив землетрус силою від V до VI балів за шкалою Меркаллі. Ця шкала особлива тим, що її здебільшого використовують для вимірювання інтенсивності землетрусів за зовнішніми ознаками, на основі даних про руйнування, коли відсутні будь-які дані про силу підземних поштовхів.
Максимальна інтенсивність підземних поштовхів, які пройшлися по території древнього міста, оцінюється в діапазоні від IX до X балів, що причинило серйозні пошкодження будівель у Помпеях та прилеглих регіонах.
Раніше дослідники знайшли барельєф у будинку Луція Цецілія Іукунда, римського банкіра, який жив у римському місті Помпеї приблизно в 14–62 рр. н.е. Його будинок все ще стоїть, і його можна побачити серед руїн. Ларарій, де і вдалося виявити барельєф, древні римляни використовували для поклоніння домашнім богам — ларам або пенатам. Їх вважали захисниками домашнього вогнища та сім'ї.
Цей барельєф зображує землетрус і його наслідки, а саме пошкодження міста Помпеї та помпейського храму Юпітера.
Нещодавні розкопки за участю археологів з Археологічного парку Помпей, Вільного університету Берліна та Неаполітанського Східного університету виявили ділянку мозаїчної підлоги на via dell'Abbondanza, головній вулиці (decumanus maximus), яка проходила через місто.
Сама мозаїка є фрагментом підлогового покриття, на місці якого пізніше, у 2 столітті нашої ери, побудують Стабіанські лазні — давньоримський купальний комплекс у Помпеях, найстаріша і найбільша з 5 громадських лазень міста.
Після землетрусу будівлю зрівняло із землею, а територію використали для побудування купального комплексу та кількох лавок. Команда досліджувала західну частину цього комплексу.
Під підлогою коридору 79 року дослідники виявили залишки білої мозаїки, облямованої чорною смугою, з центральною поліхромною емблемою з геометричним візерунком.
Візерунок складався з чорних, білих та зелених тессер, облямованих подвійною червоно-чорною смугою. Він нагадує сектильну підлогу целли храму Аполлона. Целла — святилище античного храму, де містилося скульптурне зображення божества.
Читайте також: Учені покращили вітряні турбіни – вони можуть працювати 30 років без ремонту
Габріель Цухтрігель, директор проєкту, ділиться: "Завдяки новим дослідженням Берлінського та Неаполітанського університетів, сьогодні ми можемо почати переписувати історію цього комплексу, додавши ще одну главу — розкішний будинок з винятковими мозаїками й просторими кімнатами, який займав західну частину лазні за кілька десятиліть до виверження в 79 році нашої ери".
