Кажани здатні спровокувати нову пандемію у понад 100 країнах
На території 113 держав світу спостерігаються патогени, переносниками яких є кажани.
Ризик нової пандемії підвищує знищення диких територій людиною.
Журналісти Reuters опублікували аналіз даних щодо загроз.
Протягом тисяч років кажани ховалися на території Південної Америки, Індії, Західної Африки. Залишаючись локалізованими, вони не становили загрози для людства. Новий аналіз демонструє, що пандемія може виникнути у зв'язку впливу людини на середовище цих тварин. Журналісти агентства спробували спрогнозувати, де може виникнути нова пандемія.
Поспілкувавшись з вченими, вони дізналися, що знищення диких територій людиною підвищує ризик поширення вірусів. Аналіз виявив, що глобальна економічна система стикається з природою, а це загрожує здоров’ю людей, оскільки ліси, де перебувають у великій кількості кажани, вирубуються, щоб звільнити місце для ферм, доріг, шахт та інших споруд та будівель.
Тиск на колись віддалені ліси надає можливість вірусам швидко поширюватися. Вони передаються між різними видами тварин, а згодом й на людей. Як приклад, фахівці пригадали вірус Nipah. Протягом останніх десятиліть він перекинувся від азіатських фруктових кажанів до свиней, а від свиней до людей. Нещодавно фахівці встановили здатність Nipah заражати людей безпосередньо через контакт із рідинами тіла кажанів.
Основні висновки дослідження:
нову пандемію здатні спровокувати кажани, які мешкають на території у понад 9 мільйонів квадратних кілометрів на Землі;
зони швидкої урбанізації, де люди проживають великими групами, збільшує ймовірність того, що спалах хвороби переросте у глобальну пандемію;
Китай, Лаос, Індія та Бразилія у списку держав, де існує ризик поширення вірусу;
Каталізатором спалахів є не поведінка кажанів, як зазначають вчені, а поведінка людей. Жага отримання ресурсів витісняє дикі території, що провокує пандемії;
поширюватися та мутувати вірусам дає шанс тиск на колись віддалені ліси;
Читайте також: Вчені розповіли, як провести відпустку з користю здоров
людство занадто швидко знищує життєво важливі середовища існування, перш ніж наукова спільнота встигає їх вивчити;
уряди та корпорації усіх держав, а особливо тих, як у зоні ризику, мало роблять для оцінки ризику.
