Стресують усі - кардіолог радить, як захистити своє здоров’я
Ми не зможемо убезпечити себе від стресу на 100 %, але можемо мінімізувати його вплив на наш організм.
Стрес усюди, нагадує лікар-кардіолог Наталія Іванюк.
«Жодного дня не минає без стресу. Різної потужності і в різних проявах, короткочасний або довгограючий, хронічний або знову виникаючий, але він є нашим вірним другом», — говорить лікар.
Кардіолог пояснює, що в такій ситуації ми можемо засмучуватися та стресувати далі або ж узяти себе в руки і спробувати мінімізувати кількість стресових ситуацій.
Стреси бувають 4 видів:
1️) психологічні або емоційні, що виникають через сильні позитивні або негативні емоції;
2️) фізіологічні, пов'язані з впливом таких зовнішніх факторів, як спрага, голод, біль, спека;
3️) короткочасні, що виражаються у короткій природній реакції на зовнішнє подразнення;
4️) хронічні, з яких неможливо вийти без додаткових зусиль.
Наталія Іванюк розповідає, що негативний вплив стресу на наш організм стосується як фізичного самопочуття, так і психіки. Згодом стрес може призвести до гіпертонії, аритмії, інфаркту, гастриту, синдрому подразненого кишківника, виразкового коліту та депресій.
«За моєю статистикою, 9 з 10 пацієнтів на запитання «У вас у житті часто присутній стрес?» відповідають «Так» — і далі слідує невпинний монолог, як усе погано в житті! Робота стресова, зарплата маленька, у країні війна, та ще й цей страшний коронавірус.
Якщо не перебити, це може тривати довго. Правда, був нещодавно чоловік на прийомі (той самий 1 з 10), відповідь якого мене приємно здивувала. «Я людина-антистрес», — сказав він мені. Не змогла стримати усмішку у відповідь. І настрій піднявся! Люблю позитивних пацієнтів!» — зізнається лікар.
Вона наголошує, що стресують усі, і ми не зможемо убезпечити себе від стресу на 100 %, але можемо мінімізувати вплив стресу на наш організм.
Наталія Іванюк розповіла, яким чином сама досягає цієї мети.
Чергувати роботу та відпочинок («намагаюся кожні 4 місяці вирватися на тиждень за місто, на море, на природу, хоч куди, щоб перезавантажитись»).
Правильно планувати робочий день («намагаюся вранці виконати все найважливіше, на вечір залишити все інше»).
Спати не менше 7–8 годин на добу.
Не їсти на ходу, не заїдати нервової напруги. Планувати меню і час їди («судочки з їжею рятують»).
Не намагатися пом'якшити симптоми стресу, вживаючи алкоголь.
Займатися спортом, багато гуляти.
Легко перемикатися («на роботі ти лікар, удома — мама та дружина, роботу додому не несу»).
Не фіксуватися на неприємностях та переглядати своє ставлення до них, не зациклюватися на неприємних емоціях.
У тупикових ситуаціях завжди запитувати себе: «Чи можу я щось змінити?» Якщо так – міняти, ні — змінювати ставлення.
Читайте також: Що сильніше підвищує холестерин: жир чи цукор
«Ми не можемо прибрати стрес із нашого життя повністю, але і він не повинен керувати нами! Складно навчитися жити позитивно за будь-яких обставин, але важливо спробувати, а раптом вийде?» — пропонує лікар.
