Сліпі люди демонструють підвищену здатність відчувати власне серцебиття
Під час дослідження 36 сліпих та 36 зрячих учасників, порівнянних за віком та статтю, вимірювали серцебиття за допомогою пульсоксиметра.
Потім учасників попросили порахувати удари власного серця, не перевіряючи та не торкаючись до свого тіла.
Результати показали, що у сліпих учасників середній бал точності становив 0,78 з 1,0, а у зрячих — 0,63.
Це дослідження поповнило зростаючу кількість доказів того, що інші органи чуття можуть бути посилені у людей з порушеннями зору, пише Science Alert.
В опублікованій роботі дослідники припускають, що підвищена здатність сліпих людей відчувати сигнали серця є результатом пластичності мозку після сліпоти, що може мати наслідки для вивчення тілесної свідомості та емоційної обробки в цієї категорії населення.
Це явище називається інтероцепцією, яка відноситься до чутливості до стимулів всередині тіла. До цього дослідження було неясно, як нейропластичність (те, як нервова система адаптується, щоб компенсувати відсутність зору) у сліпих людей впливає на інтероцепцію.
Хоча це дослідження відносно невелике, воно встановлює чіткий зв'язок між цими двома явищами. Крім того, рівень інтероцепції був пов'язаний з емоційним опрацюванням, або здатністю розпізнавати емоції в собі та інших.
Хоча це дослідження проливає світло на поліпшення інтероцепції у сліпих людей, воно не пояснює, чому це поліпшення відбувається, залишаючи це питання для розгляду в майбутніх дослідженнях. Дослідники припускають, що сліпі люди можуть сприймати сигнали серцебиття з інших ділянок тіла, крім серця.
За словами нейробіологині Домініки Радзюн з Каролінського інституту в Швеції, існує тісний зв'язок між сигналами серця та емоціями. Наприклад, наше серце б'ється швидше, коли ми відчуваємо страх. Тож можливо, що підвищена чутливість сліпих людей до сигналів власного серця також впливає на їхні емоційні переживання.
Цікаво, що дослідження не виявило суттєвих відмінностей між двома групами щодо їхньої фактичної частоти серцебиття або того, наскільки добре вони сприймали свій контроль за ним. Це дає змогу припустити, що відмінності між сліпими та зрячими учасниками дійсно пов'язані з інтероцепцією.
Для розширення цього дослідження автори роботи пропонують вивчити конкретні ділянки мозку, пов'язані з обробкою сигналів серця, такі як передня інсула в інсулярній корі, що бере участь у регуляції суб'єктивних відчуттів.
Як і в багатьох інших дослідженнях, присвячених сліпоті, отримані результати не тільки дають уявлення про життя без зору та про те, як мозок та тіло адаптуються, а й про можливості та багатогранність мозку в цілому.
Читайте також: Вчені виявили раніше невідоме явище на Сатурні
За словами Радзюн, "це дає нам важливу інформацію про пластичність мозку та про те, як втрата одного почуття може посилити інші, наприклад, здатність сприймати внутрішні тілесні відчуття".
