Хмара токсичного газу від виверження вулкана в Ісландії рухається Європою: чи в безпеці Україна
Гігантський шлейф токсичного газу від останнього виверження в Ісландії поширюється по території Європи, показують супутникові дані. Величезний стовп діоксиду сірки може вплинути на озоновий шар.
Куди рухається отруйний газ
Наразі шлейф токсичного газу рухається північною Європою. Вчені поспішають заспокоїти, що хмара навряд чи спричинить серйозні проблеми зі здоров'ям, але може вплинути на озонову діру над Арктикою.
16 березня підземний вулкан на півострові Рейк'янес вивергався вчетверте за останні кілька місяців, відкривши найбільшу тріщину поточного циклу виверження і випустивши масивний потік лави, який ледь не зачепив евакуйоване місто Гріндавік. Спочатку існували побоювання, що потік лави може досягти моря й вивільнити шлейф соляної кислоти, який був би небезпечним для всього, що знаходиться близько до берегової лінії. Однак лава не досягла берега.
Але виверження вивільнило діоксид сірки — безбарвний, токсичний газ, який може бути надзвичайно небезпечним у високих концентраціях. 17 березня вулкан вивергав близько 50 кілограмів діоксиду сірки щосекунди. Працівники сусідньої електростанції Свартсенгі були евакуйовані з об'єкту через високий рівень газу, а місцеві жителі були попереджені про необхідність залишатися в закритих приміщеннях.
Викиди діоксиду сірки значно зменшилися з 18 березня, але нові дані Служби моніторингу атмосфери "Коперник" (CAMS) – частини програми Європейського Союзу "Коперник", яка відстежує зміни погоди й клімату за допомогою супутникових даних – показують, що початковий витік газу утворив концентрований стовп заввишки 5 кілометрів, який з того часу поширився в напрямку інших країн Північної Європи.
Газовий шлейф вже пройшов над Великою Британією і зараз наближається до Скандинавії, де почне розсіюватися перед входом до повітряного простору Росії. До України він, судячи з усього, дістанеться в мінімальній кількості – саме тоді, коли вже практично повністю розсіється.
Небезпека для озону
Діоксид сірки може реагувати з молекулами атмосферного озону, зменшуючи кількість цієї захисної речовини в озоновому шарі, який захищає поверхню Землі від шкідливих ультрафіолетових променів сонця.
У жовтні 2023 року вчені частково пояснили майже рекордну за розмірами озонову діру над Антарктидою виверженням підводного вулкана в Тонга у 2022 році, яке викинуло в атмосферу велику кількість водяної пари та діоксиду сірки, що могло призвести до виснаження озонового шару.
Вулкани в Ісландії
Експерти прогнозують, що нещодавні виверження в Ісландії можуть стати початком нового багатовікового періоду активності в регіоні. Як наслідок, кількість діоксиду сірки, що перекачується до Арктики, також може зрости протягом наступних кількох років, що може призвести до збільшення північних озонових дір у майбутньому.
Читайте також: Стародавня табличка з таємничої Хетської імперії описує катастрофічне іноземне вторгнення
"Вплив вивержень вулканів в Ісландії на атмосферу ще не був настільки серйозним, але важливо продовжувати стежити за розвитком ситуації", – зазначив у заяві директор CAMS Лоуренс Руїл.